“Моя сім’я – моя родина»
Родина, рід – які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті
Тож нині веселкове свято
Прийшли сьогодні найрідніші - мама й тато.
Цей хліб насущний ви прийміть від нас,
Щоб був достаток в домі повсякчас
І злагода, і щастя, і тепло
Щоб всій родині радісно було.
Для кожного з нас дім і сім'я — це не просто слова, а місце, де ми відчуваємо тепло, любов, підтримку. Це наше перше гніздечко, де ми вчимось любити, довіряти та поважати. Лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі доні чи сину. Татова надійна рука веде по життю, допомагає долати труднощі та перешкоди. Минають роки. Підростають діти. Та не мілішає криниця батьківської любові. Недаремно в народі кажуть, що батько і мати-два крила, які дають нам впевненість у своїх силах. І скільки б нам не було років, але поки вони є-ми літаємо…
Родинне свято “Моя сім’я – моя родина», яке підготували учні 9-А класу разом зі своїм класним керівником Кравець Я.В. та за підтримки хореографа ліцею Роздорожнюк Г.І. нагадувало саме про ці безперечні істини, було наповнене душевним теплом, радістю родинного спілкування, творчою енергією юних сердець, ніжністю та світлом батьківської любові.
Трепетні рухи вальсу, запальні українські танці, жартівливі мініатюри, пісні, виконані з високою майстерністю, зачаровували глядачів, торкалися найпотаємніших душевних струн, викликали і посмішки, і сльози, і печаль, і радість. Бо незабаром підростуть діти і покинуть батьківські гніздечка, а так хочеться, щоб міцніли їхні крила у мирній вільній державі, щоб у щасті й радості здійснювалися їхні мрії, щоб батько і мати довгі роки були поряд, даруючи їм свою віру, любов і турботу, радіючи життєвим успіхам та досягненням своїх дітей. А поки вони ще поряд, разом, у великій дружній шкільній родині. По закінченню свята Яна Вікторівна подарувала кожному вихованцю свої побажання та пригостила усіх присутніх запашним, смачним, духмяним українським короваєм, символом вірності своїй землі, своїм традиціям та своїм родинам.
