"Ніколи знову" напис на стеллі....
Але знову...
"Пам'ятаємо. Переможемо". Ось що попереду.
Без сумніву!
Завтра День пам'яті і примирення. Але це не завтра. Це наш щодень.
Рясно скроплена кров'ю рідна земля нагадує нам плодами калини, що росте густо, як ніде у світі, про гіркоту втрат. Маки, що квітнуть щорічно між житами попри гербіциди, дістають ці криваві зрошення із глибин чорнозему як знак, що Герої не вмирають, що все немарно.
6В клас ліцею#1 сьогодні зробив колективну творчу справу і виготовив маківки, які подарує учням молодших класів.
Кров людська - не водиця. Але проливають її наші захисники заради рідної землі, заради життя, заради майбутнього тих, хто зараз за партами лише вчиться знати і жити.
Дякуємо вам, наші Герої! Ми вчимося пам'ятати. Ми переможемо! Вустами дитини ж говорить істина!
