Вічна пам'ять і шана Героям!!!
Шукаю такі слова, щоб передали усі наші відчуття сьогодні...але не знаходжу.
Це той рідкий випадок, який підтверджує: де багато емоцій, там мало слів.
Є просте людське "дякую ", але воно ні про що, коли хочеш подякувати Матері Героя.
Хіба достатньо "дякую" за недоспані ночі, за душевний біль, за вічне горе, за неможливість обійняти свою дитину?
Хіба достатньо "дякую " за віддане життя, за нестворену сім'ю, за ненароджених дітей?
Де? Де знайти ті слова, щоб розрадити, підтримати, забути про непоправне?
Це просто нереально.
Але подивитись в очі матерям, заколисати тугу (хоч на мить) мелодіями пісень, вижвавити погляд малюнками танцювальних рухів, показати їм, що синівська і їхня материнська жертовність не марна - старались наші дітки.
Ми запросили на зустріч - мами відгукнулись, ми старались - мами відчували, ми хвилювались разом із ними, але: ми хвилювались, а вони по-материнськи підтримували.
Дякуємо Вам щиро-щиро.
За все-все-все.
Нехай Бог укріпляє Вас, весна благословляє рясним цвітом, літо скроплює живильними дощами, осені вирізняються щедрими урожаями, зими додають міцності. І тут не лише про матеріальне.
Низький уклін Вам, матері Героїв.
Вічна пам'ять Вашим синам і шана за найвищий подвиг їхній.
