"День спорту". Кодовий знак - рукостискання над головою.
Після тривожної ночі бажання працювати ще ніяк не просиналось. Та й повітряна тривога з початку робочого дня завела дітей в укриття, а все те ж бажання працювати загнала у глухий кут.
Здавалось, що день не задався з усіх боків.
Та щойно пролунав сигнал відбою - дітки висипались гомінкими групами на подвір'я школи, почали вітально махати ручками і уже без команди шикуватись у лінійкову шеренгу - все! - ось цей будильник працездатності. Це вони спонукають занурюватися у цікавинки та кориснинки своїми поглядами ясних очей і припіднятими брівками, що ось-ось готові злетіти вверх від радісних здивувань.
Дивлюсь на них - найкращі, найрідніші, янголятка. Нехай вони будуть здорові і зростають у мирній країні (дуже-дуже цього хочеться).
Сьогодні день жалоби за полеглим Героєм, тому ми не веселилися у класичному розумінні цього слова. Але день був просто шаленим!
"День спорту". Кодовий знак - рукостискання над головою.
Після лінійки дітки направилися до спортплощадок Крижополя (на жаль на території ліцею у нас цього немає, та дарма - якщо є хоч один вихід - ми його обов'язково знайдемо і використаємо). Там під керівництвом учителів фізкультури Д.Остап'юк та І.Вихристюка у супроводі вихователів загонів дітки взяли участь у спортивних іграх та естафетах. Рух для дитини - така ж базова біологічна потреба як дихання. Вони її задовольнили сповна!
А у загонових кімнатах спортивна тематика продовжилась. Учителі організували різноманітні заняття. А ще сьогодні працював справжнісінький шаховий клуб!
Зворотній відлік відпочинкової зміни табору пішов...
