«Трикутник спілкування»
«Добрий день шановні батьки, любі діти!
Сьогодні наше зібрання буде проходити у трішки незвичній формі.
Ми з вами підійшли до відповідального кроку вашого життя - ви завершите 9-й клас і перед вами самостійний, відповідальний вибір - подальший крок у житті. Перед вами тисячі можливостей і тільки вам обирати.
Все, що ми, дорослі, могли зробити, зроблено. Ваші батьки виростили, випестили гарних, розумних, шляхетних, вихованих дітей. Саме батьки вам дарували свій час, своє терпіння, любов, приклад. Вчителі ділилися щиро своїми знаннями та вміннями. Фундамент для старту є, використайте його правильно для вашого успішного життя.
Ви закінчуєте 9-й клас. Відповідно, нам потрібно подолати дев'ять станцій під час Гри-подорожі. Отже, в добрий час!
Так розпочала інтерактивні батьківські збори «Трикутник спілкування» класний керівник 9-Б класу Боса Т.Г.
А далі батьки та діти в нестандартній обстановці пізнавали один одного під час таких зупинок, як “Драже”, “Місткий кошик”, “Філворд”, “Скринька таємниць”, “Ти - мені, я - тобі”, “Аналіз ситуацій”, “Брейн-ринг”, “Так- ні”. Їм доводилося давати відповіді на спільні питання, розповідати таємниці свого дитинства, характеризувати кількома словами своїх дітей, шукати шляхи вирішення складних ситуацій, помінявшись ролями батьків та дітей, змагатися в ерудиції… Батьківські збори пройшли весело, в дружній та невимушеній обстановці. Виявляється, що про складні питання можна поговорити і без нотацій та повчань.
Але найбільш щемливим моментом став той, коли Тетяна Григорівна виступила у ролі листоноші та передала у руки мам листи від їхніх дітей, які вони написали напередодні. А коли їхні діти несміливо і урочисто зайшли в клас, несучи перед собою саме ті квітки, які захотіли вручити своїм мамам, то тут вже були і сльози, і посмішки радості, і слова вдячності та любові…
Переконана, що минуть роки, кожен із цих сьогоднішніх дев'ятикласників обере свій життєвий шлях, стане дорослою самодостатньою людиною. Багато що забудеться, але цю зустріч запам’ятають назавжди як діти, так і їхні батьки. І десь там у їхньому незвіданому дорослому майбутньому вона буде зігрівати і з’єднувати їхні серця солодким спомином про дитинство та шкільну юність. Хочеться побажати їм щасливої долі під мирним небом України!
